полільниця
ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до полі́льник 1.
[1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (М. Старицький);
Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)