Значення в інших словниках
-
полільниця —
полі́льниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
полільниця —
ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (М. Старицький); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
-
полільниця —
Полі́льниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полільниця —
ПОЛІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до полі́льник 1. [1-а дівчина:] Ходім, Домахо, додому; вже он і полільниці вертаються! (Стар., Вибр., 1959, 266); Хилиться від вітру бадилля картоплі, між ним рябіють з сапками полільниці (Панч, На калин. мості, 1965, 243).
Словник української мови в 11 томах
-
полільниця —
Полільниця, -ці ж. Полольщица. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка