поліпити
ПОЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. полі́плять; док., що.
1. Зліпити все або багато чого-небудь.
Поки старі балакали та пили, Мелашка затопила в печі і поліпила вареники (І. Нечуй-Левицький).
2. Приліпити все або багато чогось до чого-небудь; поприліплювати.
Наші хлопці не співають, бо зубів не мають, Треба глини замісити, зуби поліпити (з народної пісні);
Вона незчулася, як поліпила до одного ставника трохи не всі свічечки, одна одним тільки і зосталася у її руках (Панас Мирний).
3. Позаліплювати, обліпити чим-небудь все або багато чогось.
Сир їли – зуби поліпили (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)