полірувальник
ПОЛІРУВА́ЛЬНИК¹, а, ч.
Робітник, який полірує що-небудь.
ПОЛІРУВА́ЛЬНИК², а, ч., спец.
Те саме, що полі́р.
Словник української мови (СУМ-20)ПОЛІРУВА́ЛЬНИК¹, а, ч.
Робітник, який полірує що-небудь.
ПОЛІРУВА́ЛЬНИК², а, ч., спец.
Те саме, що полі́р.
Словник української мови (СУМ-20)