полірувальник
ПОЛІРУВА́ЛЬНИК¹, а, ч. Робітник, який полірує що-небудь.
Над обробкою деталей постаменту [для пам’ятника В. І. Леніну] працюють кращі полірувальники (Веч. Київ, 28.II 1958, 1).
ПОЛІРУВА́ЛЬНИК², а, ч., спец. Те саме, що полі́р.
Словник української мови (СУМ-11)