помилка
ПО́МИ́ЛКА, и, ж.
1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін.
Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка);
Лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (О. Донченко);
// Неправильність, неточність у чому-небудь у якійсь схемі, карті і т. ін.
Відшукуючи на картах помилку за помилкою, Кармазин за кожним разом доповідає про це комбатові з неприхованим обуренням (О. Гончар).
2. Неправильність у вчинках, діях і т. ін.
– Нам доводиться не раз бачити вас .. як члена земства, котрий перший указував то на наші помилки, то на наші ще нові нужди (Панас Мирний);
Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Григорій Тютюнник);
// Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось.
[Василь:] І все те – одна мана, всі мої жадання, надії – гірка помилка (Панас Мирний);
Павлу Сергійовичу здалося, що трапилась помилка, що цю людину він бачить уперше (Л. Дмитерко).
Попада́ти в помилки́ див. попада́ти.△ Автомати́чне ви́правлення помило́к див. ви́правлення;
(1) Грамати́чна по́ми́лка – помилка у правописі.
Балабушиха підписалась і наробила граматичних помилок в підписі трохи не в кожній букві (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)