помилка —
по́ми́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири по́ми́лки
Орфографічний словник української мови
помилка —
(в тексті) неправильність, похибка; (у діях) огріх, прогріх, хиба; пор. ЛЯПСУС.
Словник синонімів Караванського
помилка —
I ґанж, ґандж, ґанджа, недогляд, огріх, погрішність, похибка, прогріх, прогрішення, промах, упущення, хиба Фразеологічні синоніми: випадкова помилка; затьмарення розуму; історична помилка II див. вада
Словник синонімів Вусика
помилка —
[помиелка і помилка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і помилкие
Орфоепічний словник української мови
помилка —
-и, ж. 1》 Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. || Неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помилка —
ПО́МИ́ЛКА, и, ж. 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка); Лист був дуже хороший і чисто написаний...
Словник української мови у 20 томах
помилка —
НЕДО́ГЛЯД (помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.); НЕДО́ЛІК (недогляд, прорахунок під час виконання чогось); НЕДОЛА́ДНІСТЬ, НАКЛА́ДКА розм. (недогляд, промах, непорозуміння в якій-небудь роботі).
Словник синонімів української мови
помилка —
ПО́МИ́ЛКА, и, ж. 1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
помилка —
По́милка, -ки ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Словник української мови Грінченка