помиї

ПОМИ́Ї, и́й і и́їв, мн.

1. Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін.

Кабан лає, що помий немає (Номис);

На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий (М. Коцюбинський);

// Брудна вода після прання або миття чого-небудь.

Проходить Орина з великим відром помиїв (В. Собко).

2. перен. Рідка варена недоброякісна страва.

– Хай уже ця розкіш вам, а на гурт дайте хоч людський куліш, а не помиї, – спокійно і уперто вів своєї Іван (М. Стельмах);

– З шахти не вилазиш, а додому прийдеш, тобі якісь помиї підсунуть (Д. Ткач).

◇ Вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї див. вилива́ти;

(1) Вилива́ти поми́ї на го́лову (д) див. вилива́ти;

(2) Обли́ти поми́ями (д) див. вилива́ти;

Обли́ти поми́ями див. облива́ти.

Значення в інших словниках

1. помиї — поми́ї множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. помиї — див. <�ПОКИДЬКИ>.  Словник синонімів Караванського
3. помиї — помий і помиїв, мн. 1》 Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін. || Брудна вода після прання або миття чого-небудь. 2》 перен. Рідка недоброякісна несмачна страва. 3》 Стічні води.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помиї — вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо...  Фразеологічний словник української мови
5. помиї — БУРДА́ розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́ розм., ПОМИ́Ї зневажл., ПІ́ЙЛО зневажл. Подали вечерю — якусь бурду з мерзлих буряків (Ю.  Словник синонімів української мови
6. помиї — Поми́ї, -ми́й, -ми́ям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. помиї — ПОМИ́Ї, поми́й і поми́їв, мн. 1. Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін. Кабан лає, що помий немає (Номис, 1864, № 12720); На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах