поморока
ПОМОРО́КА, и, ж., розм.
Легкі сутінки, негустий туман, що обмежує видимість чого-небудь.
Опинившись за Грабинцями, Максим пішов повільніше, і Грабинці поволі губилися за ним у синявій помороці (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)