поміркованість

ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. помірко́ваний.

Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (І. Нечуй-Левицький);

Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю (П. Оровецький);

Поява каштеляна, відомого своїми звитягами й поміркованістю в польсько-московській війні, ще більше піднесла войовничий настрій серед командирів (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. поміркованість — помірко́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поміркованість — [пом'іркован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. поміркованість — -ності, ж. Властивість за знач. поміркований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поміркованість — Помірко́ваність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поміркованість — ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний. Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах