поміщицтво

ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн.

Поміщики.

Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Ю. Смолич);

Класова боротьба між селянством і поміщицтвом визначила характер ідейної боротьби в художній літературі часів Шевченка (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. поміщицтво — помі́щицтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поміщицтво — -а, с., збірн. Поміщики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах