поміщицтво

помі́щицтво

-а, с., збірн.

Поміщики.

Значення в інших словниках

1. поміщицтво — помі́щицтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах