поміщицький

помі́щицький

-а, -е.

Прикм. до поміщик.

|| Який працює у поміщика, обслуговує його.

Значення в інших словниках

1. поміщицький — помі́щицький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поміщицький — [поум’ішчиец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді.  Словник української мови в 11 томах