поміщицький

помі́щицький

[по^ум’ішчи^ец'ки^ей]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. поміщицький — помі́щицький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поміщицький — -а, -е. Прикм. до поміщик. || Який працює у поміщика, обслуговує його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді.  Словник української мови в 11 томах