поміщиця

помі́щиця

-і.

Жін. до поміщик.

Значення в інших словниках

1. поміщиця — помі́щиця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поміщиця — ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до помі́щик. В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. поміщиця — ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до помі́щик. В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (Тулуб, В степу.., 1964, 261).  Словник української мови в 11 томах