понабиваний

понаби́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понабивати.

|| понабивано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. понабиваний — понаби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понабиваний — ПОНАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понабива́ти. Я шукала свій полк і свою санроту, розглядаючи свіжовистругані дощечки-дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Л. Дмитерко); З-за білих рушників німі і мовчазні виглядали образи ..  Словник української мови у 20 томах
3. понабиваний — ПОНАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр пас. мин. ч. до понабива́ти. Я шукала свій полк і свою санроту, розглядаючи свіжовистругані дощечки-дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Дмит., Обпалені..  Словник української мови в 11 томах