понабиватися

ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох).

В селі вже повно військ. Одні вже гріються по строганівських затишках, понабивавшись по цілому взводу у хату, а зі степу все йдуть і йдуть нові піхотні колони (О. Гончар);

// Набратися у великій кількості у взуття (про сніг, пісок і т. ін.).

В маленькі черевички понабивалось снігу й було страх холодно (Грицько Григоренко);

// Проникнути у великій кількості кудись поступово.

– Остюки, бісові остюки понабивались! – лається Купріян Олександрович, але не можна їх вишкрябати звідти (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. понабиватися — понабива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понабиватися — -аємося, -аєтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). || Набратися. || Проникнути у великій кількості кудись поступово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понабиватися — ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). В селі вже повно військ.  Словник української мови в 11 томах