понавірчуваний

ПОНАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до понаві́рчувати;

// понаві́рчувано, безос. пред.

На стіні понавірчувано багато дірочок.

Значення в інших словниках

1. понавірчуваний — понаві́рчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понавірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понавірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови