понавірчуваний

понаві́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понавірчувати.

Значення в інших словниках

1. понавірчуваний — понаві́рчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понавірчуваний — ПОНАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понаві́рчувати; // понаві́рчувано, безос. пред. На стіні понавірчувано багато дірочок.  Словник української мови у 20 томах