понадиматися

ПОНАДИМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь);

// Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.).

Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадимались – тільки летіти! (з казки);

Пишні вітрила [корабля] понадимались і біліли проти сонця (І. Нечуй-Левицький);

// Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.).

Тугі жили понадимались на шиї, синіючи, мов ріки на карті (О. Гончар).

2. перен., розм. Набрати гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох).

Старі дочки хазяїна понадимались, а Лемішковський літав по хаті з своєю панною (І. Нечуй-Левицький);

// Набрати незадоволеного, ображеного вигляду; насупитися (про багатьох).

– Баби чортові! – кинув він назад до мовчазного гурту. – Тут робота починається, а вони, як сичі, понадималися, мов на віхолу, – бурмотів він, поспішаючи (Г. Епік);

Образились на земляка Сердюки. Сиділи уже понадимавшись, як сичі (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. понадиматися — понадима́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понадиматися — -аємося, -аєтеся, док. 1》 Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь). || Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.). || Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.). 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понадиматися — ПОНАДИМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь); // Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. понадиматися — Понадиматися, -маємося, -єтеся гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т.  Словник української мови Грінченка