Словник української мови у 20 томах

понаколюваний

ПОНАКО́ЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до понако́лювати.

Понаколювані пальці;

// понако́лювано, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понаколюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови