понаколюваний понако́люваний -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаколювати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках понаколюваний — ПОНАКО́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понако́лювати. Понаколювані пальці; // понако́лювано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах