Словник української мови у 20 томах

понапинаний

ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до понапина́ти.

Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (І. Франко);

Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка, столів у мене три) (Леся Українка);

Гарячі жнива .. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців; над возами понапинаті холодки (С. Васильченко);

Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (І. Нечуй-Левицький);

// понапи́нано, безос. пред.

Заздалегідь, ще вчора, їх [шатра, ятки] понапинано (Остап Вишня).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. понапинаний — понапи́наний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. понапинаний — понапинатий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понапинати. || понапинано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапинаний — ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понапина́ти. Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (Фр., VI, 1951, 75); Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка...  Словник української мови в 11 томах