понапинаний
ПОНАПИ́НАНИЙ, ПОНАПИ́НАТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понапина́ти.
Замість шибок понапинані були на рами волові міхури (І. Франко);
Сього року вони [надвірні кабінети] з більшим комфортом уряджені (понапинані брезенти і збудована альтанка, столів у мене три) (Леся Українка);
Гарячі жнива .. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців; над возами понапинаті холодки (С. Васильченко);
Усі молодиці та дівчата були понапинані білими згорнутими удвоє обрусами (І. Нечуй-Левицький);
// понапи́нано, безос. пред.
Заздалегідь, ще вчора, їх [шатра, ятки] понапинано (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)