поначитувати

ПОНАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.

Читаючи книжки, довідатися про багато чого-небудь (про багатьох).

Що старі люди казали, так те все в його [Зінька] дурниця, брехня, вигадки; тільки що в книжках поначитує, дак те правда (Б. Грінченко).