понаїжджати
ПОНАЇЖДЖА́ТИ, а́ють, ПОНАЇЗДИ́ТИ, дя́ть і ПОНАЇ́ХАТИ, ї́дуть, док.
Приїхати в яке-небудь місце, зібратися в якомусь місці (про багатьох).
Господи! як повалить народ – так видимо-невидимо! Що свої селяни, а то і з города понаходило і понаїжджало (Г. Квітка-Основ'яненко);
Понаїздили до хазяїна гості, приїхали й куми (Л. Яновська);
Повен двір міліції понаїхало (Григорій Тютюнник);
// Прибути куди-небудь для постійного проживання (про багатьох).
Понаїздили [в Піски] нові прикажчики та зараз кинулися одбирати місце для панських покоїв (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)