поневолений
ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до понево́лити.
Зібралися всі домашні і всі дикі звірі, поневолені чоловіком, і ухвалили вислати до царя Соломона післанців [посланців] з-поміж себе (І. Франко).
2. у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом.
Коли б могли вони тим людям нагадати Про поневолених, замучених братів, .. Тоді б замовкли вже самі собою Кайданів брязкіт і такі слова... (Леся Українка);
Радянська Армія .. визволила поневолені народи з-під фашистського чобота (Остап Вишня);
Син поневоленої України [Т. Шевченко], засланий на древню землю казахів. Живучи серед них ціле десятиліття, він терзався їхнім горем (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)