понехтувати
ПОНЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, док.
1. ким, чим. Поставитися із зневагою до кого-, чого-небудь.
2. що, розм. Зіпсувати, пошкодити багато чого-небудь.
Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує (Сл. Б. Грінченка);
// кого. Побити, понівечити кого-небудь.
От падлючі діти – так понехтували хлоп'я: як побили (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)