поновно
ПОНО́ВНО, діал.
Присл. до поно́вний.
В слідуючих [наступних] хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (О. Кобилянська);
Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)ПОНО́ВНО, діал.
Присл. до поно́вний.
В слідуючих [наступних] хвилинах загриміло й заблискало наново і поновно вдарив грім (О. Кобилянська);
Яким поновно налякався, приступив ближче до воза (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)