пообколупуваний

ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пообколу́пувати.

Неприємно чорніли стіни, пообколупувані партами.

Значення в інших словниках

1. пообколупуваний — пообколу́пуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообколупуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообколупувати. || пообколупувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообколу́пувати.  Словник української мови в 11 томах