пообколупуваний

пообколу́пуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пообколупувати.

|| пообколупувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пообколупуваний — пообколу́пуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообколу́пувати. Неприємно чорніли стіни, пообколупувані партами.  Словник української мови у 20 томах
3. пообколупуваний — ПООБКОЛУ́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообколу́пувати.  Словник української мови в 11 томах