пообідати

ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, чим, що і без дод.

Док. до обі́дати.

Пообідали [сім'я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Г. Квітка-Основ'яненко);

Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (А. Головко);

Поснідали ми виноградом з хлібом, пообідали виноградом і пополуднували виноградом (І. Нечуй-Левицький);

Пообідали сухий хліб з сіллю (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. пообідати — пообі́дати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пообідати — [пооуб’ідатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
3. пообідати — -аю, -аєш, док., перех. Док. до обідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пообідати — Пообі́дати, -даю, -даєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пообідати — ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Док. до обі́дати. Ну, як там було, пообідали [сім’я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Пообідавши, Артем не виряджався.  Словник української мови в 11 томах
6. пообідати — Пообідати, -даю, -єш гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.  Словник української мови Грінченка