пообідати
ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Док. до обі́дати.
Ну, як там було, пообідали [сім’я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Кв.-Осн., II, 1956, 55);
Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (Головко, II, 1957, 427);
Поснідали ми виноградом з хлібом, пообідали виноградом і пополуднували виноградом (Н.-Лев., III, 1956, 266);
Пообідали сухий хліб з сіллю (Мирний, І, 1949, 154).
Словник української мови (СУМ-11)