попелиця
ПОПЕЛИ́ЦЯ, і, ж.
Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин.
Усі попелиці – дрібні комахи, з м'яким покривом тіла, найчастіше зелені, хоч бувають також руді і чорні (з наук. літ.);
На шкільних ділянках обприскувач часто застосовують для боротьби з попелицями (“трав'яними вошами” ) (з навч. літ.);
Навкруги, в сусідніх ланках, соковиті зелені буряки вбирали очі, а в її ланці й дивитись було ні на що: гичка немічна, спотворена попелицею, припала якоюсь жовтизною (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)