Словник української мови Грінченка

попелиця

Попелиця, -ці

ж. насѣк. Aphis brassicae, капустная тля. Вх. Пч. І. 5. Попелиця на капусті. ЕЗ. V. 193. Попелиця напала на капусту. Волч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попелиця — попели́ця іменник жіночого роду, істота комаха  Орфографічний словник української мови
  2. попелиця — -і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попелиця — ПОПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. Усі попелиці – дрібні комахи, з м'яким покривом тіла, найчастіше зелені, хоч бувають також руді і чорні (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. попелиця — ПОПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. Усі попелиці — дрібні комахи, з м’яким покривом тіла, найчастіше зелені, хоч бувають також руді і чорні (Шкідн. поля..  Словник української мови в 11 томах