попелище
Попелище, -ща
с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Словник української мови ГрінченкаПопелище, -ща
с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Словник української мови Грінченка