поперемінно

ПОПЕРЕМІ́ННО.

Присл. до поперемі́нний.

З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (І. Франко);

– Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! – сказала я і швиденько пішла вперед (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. поперемінно — поперемі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поперемінно — Присл. до поперемінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поперемінно — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм.  Словник синонімів української мови
4. поперемінно — ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний. З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (Фр., II, 1950, 365); — Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! — сказала я і швиденько пішла вперед (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176).  Словник української мови в 11 томах