Великий тлумачний словник сучасної мови

поперемінно

поперемі́нно

Присл. до поперемінний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поперемінно — поперемі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поперемінно — ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний. З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (І. Франко); – Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! – сказала я і швиденько пішла вперед (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
  3. поперемінно — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. поперемінно — ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний. З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (Фр., II, 1950, 365); — Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! — сказала я і швиденько пішла вперед (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176).  Словник української мови в 11 томах