поперемінно

ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний.

З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (Фр., II, 1950, 365);

— Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! — сказала я і швиденько пішла вперед (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176).

Значення в інших словниках

1. поперемінно — поперемі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поперемінно — Присл. до поперемінний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поперемінно — ПОПЕРЕМІ́ННО. Присл. до поперемі́нний. З церкви доносився поперемінно то слабий, тремтячий тенор панотця, то верескливий та пискливий хор сільських школярів (І. Франко); – Будемо нести поперемінно, одній тут забагато! – сказала я і швиденько пішла вперед (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. поперемінно — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм.  Словник синонімів української мови