попетляти

ПОПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

1. Петляти якийсь час.

Юнак.., попетлявши кількома вулицями, опинився на довгій магістралі, що носила назву Петінки (В. Гжицький);

Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (А. Хижняк).

2. у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін. Пролягти, бути розташованим з вигинами в різних напрямках.

3. що. Заплутати (сліди).

Здавалось, що не людина тут пройшла, а хитрий і досвідчений вовк попетляв сліди (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. попетляти — попетля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попетляти — -яю, -яєш, док., розм. 1》 неперех. Петляти якийсь час. 2》 у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін., неперех. Пролягти, бути розташованим із вигинами в різних напрямках. 3》 перех. Заплутати (сліди).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попетляти — ПОПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. неперех. Петляти якийсь час. Юнак.., попетлявши кількома вулицями, опинився на довгій магістралі, що носила назву Петінки (Гжицький, Вел.  Словник української мови в 11 томах