попетляти

попетля́ти

-яю, -яєш, док., розм.

1》 неперех. Петляти якийсь час.

2》 у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін., неперех. Пролягти, бути розташованим із вигинами в різних напрямках.

3》 перех. Заплутати (сліди).

Значення в інших словниках

1. попетляти — попетля́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попетляти — ПОПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. Петляти якийсь час. Юнак.., попетлявши кількома вулицями, опинився на довгій магістралі, що носила назву Петінки (В. Гжицький); Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (А.  Словник української мови у 20 томах
3. попетляти — ПОПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. неперех. Петляти якийсь час. Юнак.., попетлявши кількома вулицями, опинився на довгій магістралі, що носила назву Петінки (Гжицький, Вел.  Словник української мови в 11 томах