попирхувати
ПОПИ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок.
Пирхати час від часу.
Попирхували поблизу коні, жуючи овес (О. Гончар);
Тіло його вже було червоне, чуб став м'який і розсипався, а він усе плюскотів і плюскотів над мискою, задоволено попирхуючи (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)