попихкати
ПОПИ́ХКАТИ, аю, аєш, док.
Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів.
Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: – Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (В. Кучер);
// Рушити, пихкаючи.
Проти хати Устини Гординської зупинився “Мармурин поїзд” . З нього вийшли пасажири, і поїзд попихкав, посвистів на Бориню (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)