поплентатися
ПОПЛЕ́НТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Піти повільно, ледве переступаючи або неохоче.
Всі люди позабирали клунки з хлібом і поплентались на панський лан (І. Нечуй-Левицький);
Коли гнів трохи втих, поплентався [Микола], мов хворий, у свою кімнату, ліг горілиць на ліжко (В. Гжицький);
// Піти (несхвально).
А вона, вона краща? Нарядилася й попленталася до його!.. (Панас Мирний);
[Гапка:] Де це Захарко? Куди він поплентався? (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)