поповзень

ПО́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм.

Переміщення, зсування верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили тяжіння.

Поповзні в горах завдають великої шкоди.

Значення в інших словниках

1. поповзень — по́повзень іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. поповзень — -зня, ч., орн. Птах ряду гороб'ячих, який знищує комах-шкідників на стовбурах дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповзень — Співочий птах ряду горобцеподібних, заселяє ліси і зарості Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 15 см; ноги короткі, чіпкі; гніздиться у дуплах; живиться комахами, вишукуючи їх під корою дерев; охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія