поповзень

Співочий птах ряду горобцеподібних, заселяє ліси і зарості Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 15 см; ноги короткі, чіпкі; гніздиться у дуплах; живиться комахами, вишукуючи їх під корою дерев; охороняється.

Значення в інших словниках

1. поповзень — по́повзень іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. поповзень — -зня, ч., орн. Птах ряду гороб'ячих, який знищує комах-шкідників на стовбурах дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповзень — ПО́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм. Переміщення, зсування верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили тяжіння. Поповзні в горах завдають великої шкоди.  Словник української мови у 20 томах