поподумати
ПОПОДУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм.
Думати багато разів; думати тривалий час; подумати добре.
Двері тихо відвела [Маруся], Поподумала, ввійшла, Богу помолившись (Л. Боровиковський);
– Так ти таки надумав що-небудь? – Аякже! Мало я поподумав цю зиму? (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)