поподумати
ПОПОДУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. Думати багато разів; думати тривалий час; подумати добре.
Двері тихо відвела [Маруся], Поподумала, ввійшла, Богу помолившись (Бор., Тв., 1957, 65);
— Так ти таки надумав що-небудь? — Аякже! Мало я поподумав цю зиму? (Л. Янов., 1, 1959, 187).
Словник української мови (СУМ-11)