поподутися
ПОПОДУ́ТИСЯ, поподу́юся, поподу́єшся і поподму́ся, поподме́шся, док., розм.
Дутися якийсь час. [Галя:] Он Луку Семеновича образила… Бач — надувся. [Явдоха:] Не лопне!.. Поподметься, та й так минеться (Мирний, V, 1955, 148).
Словник української мови (СУМ-11)