поподутися
ПОПОДУ́ТИСЯ, поподу́юся, поподу́єшся і поподму́ся, поподме́шся, док., розм.
Дутися якийсь час.
[Галя:] Он Луку Семеновича образила... Бач – надувся. [Явдоха:] Не лопне!.. Поподметься, та й так минеться (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)