попошукати

ПОПОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Шукати багато разів, якийсь час або довго.

– Бач! Ти й досі носиш це намистечко! Воно хоч і не скляне, а міцненьке; не шкода, що й попошукала його по всьому Києву! – мовила Ївга до дочки (Л. Яновська);

– Попошукав, поки таки знайшов в одному льоху знайомих сусідок – позгиналися, трясуться, впізнати мене не можуть (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. попошукати — попошука́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попошукати — див. шукати  Словник синонімів Вусика
3. попошукати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Шукати багато разів, тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попошукати — ПОПОШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шукати багато разів, тривалий час. — Бач! Ти й досі носиш це намистечко! Воно хоч і не скляне, а міцненьке; не шкода, що й попошукала його по всьому Києву! — мовила Ївга до дочки (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах